Українська

во-се-ни́
Прислівник, обставинний, часу; незмінний.

Префікс: в-; корінь: -осен-; закінчення: -и.

тоді, коли буває осінь, осінньої пори ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Ранній світ борюкається з туманом, з дощем, з хмарами, […] вогко, мокро і важко. Так бува тілько восени. Панас Мирний, «Дома», 1928 р. [СУМ-11] ◆ По полях ми з Вишнею бродили // Восени, шукаючи зайців, // І бур'ян пожовклий, посивілий // Під ногами срібно хрупостів. М. Т. Рильський, «По полях ми з Вишнею бродили…», 9 листопада 1959 р. [СУМ-11]

Найтісніша спорідненість
іменники: осінь прикметники: осінній

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: о́сенью ^(ru) Фінська_fi: syksyllä ^(fi)

восени