Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

бу-я́-ти

Дієслово.

Корінь: -буя-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. недок. виявлятися на повну силу, бути в розквіті. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Там наша молодість буяє На перелогах і ланах Дмитерко
  2. пишно, розкішно рости, розростатися. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Над ворітьми темна дрібнолиста груша буяє Марко Вовчок
  3. перен. бути неспокійним; вирувати, бушувати. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ То був якийсь блискучий карнавал, червона оргія буяла на просторі Леся Українка
  4. вільно носитися, літати; ширяти. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Легкі метелики, як відірвані квіти, буяли у повітрі Кобринська

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

виявлятися на повну силу, бути в розквіті
пишно, розкішно рости
бути неспокійним
вільно носитися

Джерела ред.