аґа
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
а·ґа
Іменник, чоловічий рід.
Корінь: --.
Вимова ред.
- МФА: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- офіцерський титул в Османській імперії. ◆ «Хлоп'ята!» — обізвався аґа, отаман сивий. П. Куліш
- заможний землевласник в сучасній Туреччині. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія ред.
Від турецького ağa — майстер, голова
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| |
Джерела ред.
 |
У цієї статті немає інтервікі-посилань. Ви можете допомогти проекту, знайшовши та додавши їх. |
 |
Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні джерела. Матеріал без джерел може бути підданний сумніву та вилучений. |
 |
У цій статті не проставлені категорії. Ви можете допомогти проекту, знайшовши їх, або створивши нові, а потом додавши їх до статті. |