Українська

ред.

Морфосинтаксичні ознаки

ред.

а·ґа

Іменник, чоловічий рід.

Корінь: --.

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. офіцерський титул в Османській імперії. ◆ «Хлоп'ята!» — обізвався аґа, отаман сивий. П. Куліш
  2. заможний землевласник в сучасній Туреччині. ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

ред.
  1. ага

Антоніми

ред.

Гіпероніми

ред.

Гіпоніми

ред.

Усталені словосполучення, фразеологізми

ред.

Споріднені слова

ред.
  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія

ред.

Від турецького ağa — майстер, голова


Переклад

ред.
Список перекладів

Джерела

ред.