Шаблон:етимологія:контракт

контра́кт «письмова угода про взаємні зобов'язання», контракта́ція, контракта́нт, контра́кти «вибір парубками дівчат на водохрещі» Я, контра́ктний, контрактува́ти; — рос. болг. контра́кт, білор. кантра́кт, пол. чеськ. словац. sb. kontrakt, мак. контракт, сербохорв. ко̀нтракт, словен. kontrákt; — запозичення з німецької мови; нім. Kontrakt походить від лат. contractus «стягання; здійснення; угода, договір, контракт», пов'язаного з contraho «стягаю; спричиняю; викликаю» утвореним за допомогою префікса com-|con- «з-» від traho «тягну; викликаю» .— СІС 356; Фасмер II 314; Sławski II 437; Michejda JP 37/2, 159; БЕР II 600.— Див. ще абстрагува́ти, коалі́ція