Шаблон:етимологія:глядіти

гляді́ти «дивитися; доглядати; стежити; шукати», гледі́ти, гляда́ти «шукати; виглядати», гля́ти «глянути» Ж, виг. гля «дивись», глядь, гляд «погляд» Ж. гляда́ч, гляді́й «наглядач» Я, глядачка «торгівля», гляди́ло «дзеркало», гляді́лище «видовище» Я, глядінка «догляд» Я, глядько «той, хто постійно дивиться», гля́дний «такий, що дивиться; обачний, розсудливий» Ж, глядівни́й «спритний, меткий», вгляд «увага», ви́гляд, вигля́дини «виглядання під час чекання», ви́глядки «тс.», ви́глядка «висока будова, звідки далеко видно» Я, до́гляд, догля́да́ч, догляда́льниця, догляда́цький, згля́нутися (над кимось), згляда́тися «(на щось) «оглядати щось незвичайне» Me, згляд «погляд» Ж, зглядь «поблажливість; догляд» Ж, на́гляд, нагляда́тель, нагля́да́ч, нагляда́цький, наглядо́вий, наглядом «назирці, слідом», на́глядці «тс.», не́глядка «нероба, ледарка», ненагля́дний Ж, неогля́дний, нео́глядки «не оглядаючись», нео́глядком «тс.», непрогляд́ний, о́гляд, огляда́льник, огля́да́ч, огля́ди «огляд; оглядини нареченої» Ж, огля́дини «тс.», о́глядка «огляд» Ж, огля́дка, о́глядь «потвора» Ж, оглядни́й «обережний» Бі, пере́гляд, перегляда́ч, переглядни́й «який легко переглядається» Ж, переглядо́вий, перео́гляд, підгля́дач, підгля́дник, піддо́глядний «такий, що перебував під наглядом поліції», підна́глядний «тс.», по́гляд, про́гляд, про́глядь «огляд» Пі, ро́згляд, розгля́дач, розгля́дини «оглядини нареченого», розгл́ядний «обережний, завбачливий» Ж, спогляда́ти, спогляда́льник, спогляда́ч, спогляда́льний; —рос. гляде́ть, білор. глядзе́ць, др. глядѣти, пол. gląndać, пол. glęndać ст. gląndać, glęndać, чеськ. hleděti, hledati hlédati, hlídati, словац. hľadieť, hľadať, в.-луж. hladać, н.-луж. glědaś, glědnuś, болг. гледам, мак. гледа, сербохорв. гле̏дати, словен. gledati, стсл. глѧдати; — psl. *ględěti < glendētei; — споріднене з лит. glendi «шукай», *glenst (*glendêt) «дивитися, шукати», nuogleñst «побачити, помітити», н.-нім. glinzen «блищати», нім. Glanz «блиск», норв. glindra «мигати», glettal «заглядати», сер.-англ. glenten «кинути погляд», ірл. inglennat «стежать», atgleinn «показує»; праіндоєвр. *ghlend- «блищати, дивитися»; значення «дивитися» (звідки й «шукати; доглядати») розвинулося з первісного «блищати» (так само, як у psl. zьrěti, укр. здрі́ти, Пор. також зорі́ти «світити(ся)», зори́ти «пильно дивитися»). — Шанский ЭСРЯ І 4, 102—103; Фасмер І 418; Sławski І 152; Machek ESJČ 167; Schuster-Šewc 291—292; БЕР І 247—248; Skok 1 568—569; Bezlaj ESSJ I 145—146; ЭССЯ 6, 122—123; Bern. I 303; Persson Beitr. 876; Traut-mann 92; Falk—Torp 325.