Обговорення довідки:Оформлення статей
Зміни до Оформлення статей
ред.Добрий день, @Albedo. Я вніс досить багато змін до оформлення статей, щоб осучаснити давно застарілу інформацію та зробив деякі покращення. Перегляньте зміни, будь ласка, і чи немає у вас заперечень. Основні зміни:
- переніс усі розділи на один рівень нижче: тепер омонімія на рівні === слово ===, раніше була на другому рівні. Це потрібно для того, щоб перенести заголовок мов на другий рівень із першого. Зараз заголовок на першому рівні, що не дозволяє редагувати розділ лише окремої мови, потрібно відкривати усю сторінку, яка може довго завантажуватись, якщо дуже багато мов.
- видалив розділи синоніми, антоніми, гіпероніми, гіпоніми, оскільки вони у нас тепер через шаблони {{семантика}} і {{списки семантичних зв'язків}}
- розділ «Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми» перейменував на «Усталені словосполучення» для лаконічності. Також не бачу сенсу окремими підрозділами створювати «Колокації» та «Прислів'я і приказки» (тут не були зазначені, але в статтях зустрічаються), якщо у нас немає більше десяти цих словосполук на конкретній сторінці.
- розділ === Джерела === залишив на третьому рівні, щоб він був на тому ж рівні, що й омонімія
Bicolino34 (обговорення) 10:11, 4 січня 2025 (UTC)
- рівень статей, їх структура, підпадають під усі статті. Тт, навіть якщо я надумав якісь зміни, я тримаю в голові, поки ВС:ЗДБ чи доброволець не виправить їх як як для одної мови чи шерегу їх. Я не заперечую пониження заголовків, [заради редагування першого блоку] але воно мало б вирішуватися иншими засобами.
Що я не сприймаю? Зміну блока ==== Холоніми ==== # ==== Мероніми ==== # <!-- ==== Асоціації ==== --> ===Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми === * ==== Колокації ==== ====Прислів’я та приказки ==== ===Споріднені слова===/nowiki> колокації це НЕ устал. словосп., а, напр., ''стійка погода''. Приказки — теж. Що у приказках (рідше), що в уст.виразах буває варіятивна складова (в слові/-ах). Етимологію варто вказати з умовою обов’язковости, а не рекоментованости, прописувати через шаблон, котрий що відкатегоризовує, що дає можливість повторного використання. Джерела вказані розпливчасто, такий опис рівним чином нічого не дає. Ми можем взяти семантику хоч де, а приклади — з СУМ20 онлайнового, як це зазначити? Просте <nowiki>* {{СУМ-11}} * https://slovnyk.ua/index.php?swrd={{subst:PAGENAME}} * https://www.kyivdictionary.com/en/words/conjugation/?word={{subst:PAGENAME}} * {{slovnyk.net|{{subst:PAGENAME}}}} * https://sum20ua.com/?wordid=0&page=0 добре, бо дозволяє звірити з уживанішими поки онлайнресурсами (поки), але не більше. По Правилах оформлення більше буквалізму (), ніж вимог до змісту, що має бути інформативним, несуперечливим, повним. Відсилання на вікіфікатор, який на сторонньому ресурсі (вікі щодо словника) мало що дає, я так само можу запропонувати свою клаву чи «ялинки» унизу панелі.
Гадаю, в цілому довідка має відповідати на 3 пункти
ПОТРІБНО
БАЖАНО
МОЖЛИВО
по кожному з пунктів.
форми ім./прикм і іншого статтями не є, їх форма розвою — або заглушка на статтю, або шаблонне подання нормованої форми (як в комп. системах), що роздвоюють багатозначність.
омоформи і омофони город створюються за типом I, II скільки їх там буде (а наголосом розрізняти, то вже вищий пілотаж, коли в тебе ще немає клави/коду ́ ́ чи практики їх використання.
нічого не сказано про {{Cf| угорі й метаграми унизу.
Альтернативні форми слова додаються через {{alt-form}}. Цей шаблон використовується для додавання: старих написань (соціальний — соціяльний), написань, що відображають діалектні риси (видання — виданнє), різних форм сучасного написання (міфологія — мітологія)
це написано, ніби ці форми сливе (майже) рівноправні офіційним. Зараз не пригадую слова, от напр., мітологїя (власне з -ї), воно, по перше, лише для більшого зв’язання статей, але сучасному користувачу чи учню(-іноземцю у т.ч.) не додає нічого. Тому має бути мінімум необхідного з тих 3 пунктів (як для довідки) і має бути те, що́ має
Кожне визначення пишеться з нового рядка і нумерується. якщо між # буде рядок зайвий, нумерація не працюватиме.
по суч. структурі, виглядає, що Джерела 3. рівня, тт структура збита.
————————
- Дякую за відповідь!
- Можна залишити розділи статті як зараз є, на третьому рівні, але якщо ми таки перенесемо заголовки мов на другий рівень, то тоді виходитиме, що більшість статей матимуть розділи на 3 рівні, а ті, що з омонімією, матимуть основний вміст на 4 рівні. Я вважаю, що краще одразу звести до єдиного стандарту, тим більше, що можна порівняно легко замінити усе ботом. Якщо маєте інші ідеї, як дозволити редагувати лише конкретну мову у статті без перенесення на другий рівень, то з радістю послухаю.
==== Холоніми ==== # ==== Мероніми ==== # можна додати в шаблони {{семантика}} і {{списки семантичних зв'язків}}, тоді вони оформлюватимуться так само як синоніми та антоніми. Я особисто ніколи не бачив, щоб у нас у статті використовувався розділ ==== Асоціації ====, чи могли б ви, будь ласка, пояснити, який саме зміст там повинен бути?
Вікіпедія подає ось таке значення для колокацій «комбінація двох або більше слів, які формують стійке словосполучення, що відіграє важливе значення для природного звучання мови». Хіба це не усталена (стійка) словосполука? Прислів'я та приказки, хоч і не є усталеними словосполученнями, але ми їх подавали, як підрозділ до усталених словосполучень, хіба ми тоді не причислюємо їх умовно до цього розділу вище? Тоді вже подавати їх окремим розділом на одному рівні зі словосполуками.
У деяких статтях я зустрічав цей розділ під (приблизною) назвою === Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми, прислів'я та приказки ===, якщо не помиляюсь. Але з нею є проблема, що вона не надто лаконічна. Нам потрібно трохи звертати увагу на зручність для користувачів, коли у нас більшість статей не є повністю заповненими і значна частина змісту — це просто назви розділів. Я б пропонував назву Фразеологізми та стійкі словосполучення (пара «стійке словосполучення» найчастіше зустрічається у ГРАК серед інших варіянтів, другою після неї йде «стійка словосполука») для цього розділу, а прислів'я та приказки у підрозділі Прислів'я та приказки, який буде бажаним і тільки за наявності вмісту. Колокації подавати просто під словосполуками.
Постараюсь детально розписати, що повинно бути у кожному розділі, як мінімум і в ідеалі.
Не погоджусь з твердженням, що статті словоформ є зайвими. Так, вони не несуть семантичного змісту, але вони потрібні для розвитку фонетичної частини вікісловника. Як мінімум, там є транскрипція слова та поділ на склади. В ідеалі ще має бути авдіозапис слова (з цим потрохи допомагає Lingua Libre, який спонсорують Wikimedia France).
За наголос згадаю на сторінці, що можна його ставити через subst:наголос після літери. Також згадаю за {{Cf}}. Також видалю інформацію про вікіфікатор, який у нас не використовується.
Альтернативні форми потрібні для всеохопності словника. Історична інформація теж потрібна для вікісловника і заслуговує на увагу. Я навіть не знаю, чи у нас є друковані словники, які документують старі правописи української мови. От питання тільки в тому, як краще це комунікувати з користувачами.
Джерела я спеціяльно лишив на 3 рівні, щоб вони і в звичайних статтях, і омонімних були на одному рівні, що мало б спростити їхній парсинґ різними інструментами для перетворенням на електронний словник. (наприклад, wiktextract) --Bicolino34 (обговорення) 15:24, 4 січня 2025 (UTC)
- я коротко. Асоціації → ВС:СС → Асоціативний словник (у 2 т.). Давно в руках не тримав, і як тут працюватиме — не знаю. Колокації часто використовуються у пл. вікісловнику. Стійкі словосполуки невіддільні, тт несуть инший зміст зелений клоун напр. він і не зелений і не кловн, а хтось ітд ітп. Назва стійкі/усталені я міняв, поки в цьому системности немає, як у самій назві, так і категорії/ях (а вони теж по всіх мовах укр. вікісловника).
Для звичайних користувачів варто було б подати приклад статті з заповненими прикладами, які відсилають до авторів, не розжовуючи, адже це проста довідка і побіжного огляду її має вистачати щоб редагувати нормально, а примітка, чи заглиблення далі й дало б вже більше «вникнення» чи опанування вікірозміткою, що, кажуть, тут відмінніша. Ну, й розділи чи шаблони — й те, й те можливе, і навряд чи по частинах мови (присл, ітд ітп) шабл– Та хай їм провалитися, цим картам! Який я гравець! (З. Тулуб); [Ватутін:] Війна – не шахи. Нами керує творча ідея, а не азарт гравця (Л. Дмитерко); Він знав, .. де збираються запеклі гравці в кості (Ю. Логвин);они «переб’ють» розділи. (тут ще треба сказати, що викопійовування прикладів з джерел/того ж СУМ11/СУМ20 — належить прибирати розділові знаки між окремими прикладами, як-от:
– Та хай їм провалитися, цим картам! Який я гравець! (З. Тулуб); [Ватутін:] Війна – не шахи. Нами керує творча ідея, а не азарт гравця (Л. Дмитерко); Він знав, .. де збираються запеклі гравці в кості (Ю. Логвин);
◆ – Та хай їм провалитися, цим картам! Який я гравець! Тулуб ◆ [Ватутін:] Війна – не шахи. Нами керує творча ідея, а не азарт гравця Л. Дмитерко Л. потрібен чи ні, вирішує відповідний Модуль ◆ Він знав, …де збираються запеклі гравці в кості Логвин
тут лише ±типографіка й по мінімуму, просто, щоб показати ідею, ну, добре з різними видами вжитку, чи посиланням на документацію шаблона--Albedo (обговорення) 17:31, 4 січня 2025 (UTC)
- Дякую, я планував детальніше розібрати саме редагування на іншій сторінці (щось типу польського pl:Wikisłownik:Zasady tworzenia haseł). Стосовно прикладів ужитку, то в нас є Вікісловник:ЦИТ, де все пояснюється. Певно, додам посилання на ці сторінки в розділ Див. також наприкінці.
- Що ж до асоціацій, то певно їх краще робити окремим розділом, а не шаблоном списки семантичних зв'язків. Bicolino34 (обговорення) 17:43, 4 січня 2025 (UTC)