шевцювати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | шевцю́ю | шевцюва́в шевцюва́ла | шевцюва́тиму | — |
Ти | шевцю́єш | шевцюва́в шевцюва́ла | шевцюва́тимеш | шевцю́й |
Він Вона Воно | шевцю́є | шевцюва́в шевцюва́ла шевцюва́ло | шевцюва́тиме | — |
Ми | шевцю́єм(о) | шевцюва́ли | шевцюва́тимем(о) | шевцю́ймо |
Ви | шевцю́єте | шевцюва́ли | шевцюва́тимете | шевцю́йте |
Вони | шевцю́ють | шевцюва́ли | шевцюва́тимуть | — |
Дієприсл. теп. ч. | шевцю́ючи | |||
Дієприсл. мин. ч. | шевцюва́вши | |||
Склад. майб. ч. | буду/будеш… шевцюва́ти |
шев-цю-ва́-ти
Дієслово, недоконаного виду, неперехідне (парадигма дієвідміни 7 ОО2 F; тип дієвідміни 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -шев-; суфікси: -ц-юва; дієслівне закінчення: -ти [Полюга, 2009].
Вимова ред.
- МФА: [ʃɛ̝u̯t͡sʲʊˈwɑtɪ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: [шеиўц’ува́ти]
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- займатися шевством, шити або лагодити взуття [≈ 1] ◆ До Заріччя він прибився колись із дружиною, жив з бондарства та теслярства, часом шевцював. Ю. І. Яновський, «Степова комуна» // «Київські оповідання», 1948 р. [СУМ-11] ◆ — Вчився я замолоду шевцювати. Ю. О. Збанацький, «Єдина», 1959 р. [СУМ-11]
- Синоніми
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Список усіх слів з коренем «-шв-/-шев-/-ши-/-шив-» | [редагувати] | |
|
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
|