Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я шевцю́ю шевцюва́в
шевцюва́ла
шевцюва́тиму  —
Ти шевцю́єш шевцюва́в
шевцюва́ла
шевцюва́тимеш шевцю́й
Він
Вона
Воно
шевцю́є шевцюва́в
шевцюва́ла
шевцюва́ло
шевцюва́тиме  —
Ми шевцю́єм(о) шевцюва́ли шевцюва́тимем(о) шевцю́ймо
Ви шевцю́єте шевцюва́ли шевцюва́тимете шевцю́йте
Вони шевцю́ють шевцюва́ли шевцюва́тимуть  —
Дієприсл. теп. ч. шевцю́ючи
Дієприсл. мин. ч. шевцюва́вши
Склад. майб. ч. буду/будеш… шевцюва́ти

шев-цю-ва́-ти

Дієслово, недоконаного виду, неперехідне (парадигма дієвідміни 7 ОО2 F; тип дієвідміни 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -шев-; суфікси: -юва; дієслівне закінчення: -ти [Полюга, 2009].

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. займатися шевством, шити або лагодити взуття [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ До Заріччя він прибився колись із дружиною, жив з бондарства та теслярства, часом шевцював. Ю. І. Яновський, «Степова комуна» // «Київські оповідання», 1948 р. [СУМ-11] ◆  — Вчився я замолоду шевцювати. Ю. О. Збанацький, «Єдина», 1959 р. [СУМ-11]
Синоніми
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
  1. ?
Гіпоніми
  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.