швець

Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н. шве́ць шевці́
Р. шевця́ шевці́в
Д. шевце́ві
шевцю́
шевця́м
З. шве́ць шевці́
Ор. шевце́м шевця́ми
М. шевці́
шевця́
шевця́х
Кл. шевцю́* шевці́*

шве́ць

Іменник, істота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -шв-; суфікс: -ець.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. майстер, що шиє і лагодить взуття [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Що б то був за швець, коли б усім на один копил чоботи шив! Народна приказка [СУМ-11] ◆ Працює швець: то черевики // Комусь латає нашвидку, // То залива комусь калоші, // То ставить латку чобіткам. І. І. Нехода [СУМ-11] ◆ — У Кирила золоті руки! Він і швець, і жнець, і в дуду грець… О. І. Копиленко, «Хата хлопчика-мізинчика», 1947 р. [СУМ-11]

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.