тирлич
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | тирли́ч | — |
Р. | тирличу́ | — |
Д. | тирличе́ві тирличу́ |
— |
З. | тирли́ч | — |
Ор. | тирличе́м | — |
М. | тирличі́ тирличу́ |
— |
Кл. | тирличу́* | — |
тир-ли́ч
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -тирлич-.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: [тирлич']
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- бот. рід рослин сімейства Тирличних з синіми, голубими чи жовтими квітками. Застосовуюється у медицині та при виготовленні горілчаних виробів. [≈ 1][▲ 1] ◆ У давнину тирлич вважався лікувальною рослиною. (з нар. уст) ◆ Могутнім оберегом вважалась квітка тирличу, яка, за народними віруваннями, відганяла нечисту силу «Дидактичні матеріали для уроків української мови (диктанти, перекази, аудіювання, читання мовчки)», Долина, 2017 Джерело — https://academia.in.ua/sites/default/files/library/books/Zbirnyk_ukr_mova.pdf.
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Переклад ред.
Джерела ред.
- «Биологический энциклопедический словарь.» Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Бабаев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — 2-е изд., исправл. — М.: Сов. Энциклопедия, 1986.
- Большой толковый словарь русского языка. 1 е изд е: СПб.: Норинт. С. А. Кузнецов. 1998