іврит
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | іври́т | — |
| Р. | іври́ту | — |
| Д. | іври́ту іври́тові |
— |
| З. | іври́т | — |
| Ор. | іври́том | — |
| М. | іври́ті іври́тові іври́ту |
— |
| Кл. | іври́те | — |
ів-ри́т
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -іврит-.
Вимова ред.
- МФА: [iu̯ˈrɪt]
Послухати вимову:
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- єврейська мова з групи семітських; державна мова в Ізраїлі (поряд з арабською). На письмі застосовується гебрейська абетка. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |