сприймати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | сприйма́ю | сприйма́в сприйма́ла | сприйма́тиму | — |
Ти | сприйма́єш | сприйма́в сприйма́ла | сприйма́тимеш | сприйма́й |
Він Вона Воно |
сприйма́є | сприйма́в сприйма́ла сприйма́ло | сприйма́тиме | — |
Ми | сприйма́єм(о) | сприйма́ли | сприйма́тимем(о) | сприйма́ймо |
Ви | сприйма́єте | сприйма́ли | сприйма́йте | |
Вони | сприйма́ють | сприйма́ли | сприйма́тимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | ||||
Дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. теп. ч. | сприйма́ючи | |||
Дієприсл. мин. ч. | сприйма́вши | |||
Пас. дієприкм. теп. ч. | — | |||
Безособова форма | — |
сприй-ма́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Префікси: с-при-; корінь: -йм-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- відображаючи у своїй свідомості предмети і явища об'єктивного світу, що діють у даний момент на органи чуття, ставитися до чого-небудь, реагувати на щось певним чином. ◆ немає прикладів застосування.
- осягати розумом сенс чого-небудь, осмислювати щось. [≈ 2] ◆ немає прикладів застосування.
- визначати задум, сенс і т. ін. чого-небудь зором, слухом тощо. ◆ немає прикладів застосування.
- реагувати на які-небудь сигнали, звуки і т. ін. (про спеціальну апаратуру). ◆ немає прикладів застосування.
- визнавати що-небудь, вважати його властивим, звичним для себе. ◆ немає прикладів застосування.
- вступати в позитивну реакцію. [≈ 6] ◆ немає прикладів застосування.
- перен. запозичуючи що-небудь, робити його своїм надбанням. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
- ↑ осягати, осмислювати
- ↑ ?
- ↑ ?
- ↑ ?
- ↑ сполучатися
- ↑ ?
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
відображаючи у своїй свідомості предмети і явища об'єктивного світу, що діють у даний момент на органи чуття, ставитися до чого-небудь, реагувати на щось певним чином | |
осягати розумом сенс чого-небудь, осмислювати щось | |
визначати задум, сенс і т. ін. чого-небудь зором, слухом тощо | |
реагувати на які-небудь сигнали, звуки і т. ін. | |
визнавати що-небудь, вважати його властивим, звичним для себе | |
вступати в позитивну реакцію; сполучатися | |
запозичуючи що-небудь, робити його своїм надбанням | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: сприймати
- Сприймати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.