чин
Українська
ред.
чин І ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | чи́н | чини́ |
Р. | чи́ну | чині́в |
Д. | чи́нові чи́ну |
чина́м |
З. | чи́н | чини́ |
Ор. | чи́ном | чина́ми |
М. | чи́ні | чина́х |
Кл. | чи́не* | чини́* |
чи́н
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1c за класифікацією А. А. Залізняка).
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | чи́н | чини́ |
Р. | чи́на | чині́в |
Д. | чи́нові чи́ну |
чина́м |
З. | чи́н | чині́в |
Ор. | чи́ном | чина́ми |
М. | чи́нові чи́ні |
чина́х |
Кл. | чи́ну | чини́ |
чи́н
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1с за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -чин-.
Вимова ред.
- МФА : [ˈt͡ʃɪn] (одн.), [t͡ʃeˈnɪ] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- діяльність, дія, праця. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- заст. особа, що посідала високе соціальне становище в суспільстві, наділена високими правами. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- заст. особа, яка виконувала певні ритуальні обов'язки. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- церк. духовний сан, стан. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- уроч. службовець того або іншого службового розряду. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- черговий розряд, ранг за встановленим порядком проходження військової та цивільної служби. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- у Російській імперії: звання державного службовця за табелем про ранги. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- тільки одн. спосіб, прийом, за допомогою яких що-небудь здійснюється, відбувається. ◆ Головним чином
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
діяльність, дія, праця | |
особа, що посідала високе соціальне становище в суспільстві, наділена високими правами | |
особа, яка виконувала певні ритуальні обов'язки | |
духовний сан, стан | |
службовець того або іншого службового розряду | |
черговий розряд, ранг за встановленим порядком проходження військової та цивільної служби | |
звання державного службовця за табелем про ранги | |
спосіб, прийом, за допомогою яких що-небудь здійснюється, відбувається | |
Джерела ред.
чин ІІ ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | чи́н | чини́ |
Р. | чи́ну | чині́в |
Д. | чи́нові чи́ну |
чина́м |
З. | чи́н | чини́ |
Ор. | чи́ном | чина́ми |
М. | чи́ні | чина́х |
Кл. | чи́не* | чини́* |
чи́н
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1c за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -чин-.
Вимова ред.
- МФА : [ˈt͡ʃɪn] (одн.), [t͡ʃeˈnɪ] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- горизонтальний ряд ікон в іконостасі. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- обов'язковий порядок розташування, система композиційних норм і правил, синонім краси у давньоруському мистецтві й архітектурі. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
горизонтальний ряд ікон в іконостасі | |
обов'язковий порядок розташування, система композиційних норм і правил, синонім краси у давньоруському мистецтві й архітектур | |
Джерела ред.
Болгарська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
Ед. | чин |
Ед. об. | чина |
Ед. суб. | чинът |
Мн. | чини |
Мн. сов. | чините |
Числ. | чина |
Зв. | — |
чин
Іменник, чоловічий рід, відмінювання 7.
Помилка Lua у Модуль:морфо у рядку 173: attempt to concatenate field '?' (a nil value).
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Джерела ред.
Російська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | чи́н | чины́ |
Р. | чи́на | чино́в |
Д. | чи́ну | чина́м |
З. | чи́н | чины́ |
О. | чи́ном | чина́ми |
П. | ||
М. | чи́не | — |
чи́н
Іменник чоловічого роду, відмінювання 1c.
Корінь: -чин-.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- чин (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??