настрій
Українська ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | на́стрій | на́строї |
| Р. | на́строю | на́строїв |
| Д. | на́строєві на́строю |
на́строям |
| З. | на́строй | на́строї |
| Ор. | на́строєм | на́строями |
| М. | на́строї на́строю |
на́строях |
| Кл. | на́строю* | на́строї* |
на́-стрій
Іменник, неістота, чоловічий рід, I відміна (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: на-; корінь: -стрій-.
Вимова ред.
- МФА : [ˈnɑstʲrʲii̯] (одн.), [ˈnɑstrɔji] (мн.)
прослухати вимову
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- внутрішній, душевний стан [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- напрям думок, інтересів, почуттів і т. ін.; настроєність [≈ 2][▲ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- охота, бажання робити що-небудь, займатися чимсь [≠ 3][▲ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
- ↑ настро́єність
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
- ↑ ?
- ↑ небажа́ння
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ?
Переклад ред.
| внутрішній, душевний стан | |
| |
| напрям думок, інтересів, почуттів і т. ін.; настроєність | |
| охота, бажання робити що-небудь, займатися чимсь | |
Джерела ред.
- Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5