Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н. охо́та охо́ти
Р. охо́ти охо́т
Д. охо́ті охо́там
З. охо́ту охо́ти
Ор. охо́тою охо́тами
М. охо́ті охо́тах
Кл. охо́то* охо́ти*

о-хо́-та

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: о-; корінь: -хот-; закінчення: .

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. бажання, прагнення або схильність до чого-небудь [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.
  2. у знач. присудка, кому, розм. хочеться [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2]◆ немає прикладів застосування.
  3. зоол. період тічки, прагнення до парування у самиць [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від охо́та, охі́тний, охі́ть, охі́ч, охо́титися, охотли́вий, охо́тний, охо́тник, охотува́тися, охо́цький, охо́чий — Див. ще хотіти.


Переклад ред.

бажання
хочеться
період тічки

Джерела ред.

Російська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок одн. мн.
Н. охо́та охо́ты
Р. охо́ты охо́т
Д. охо́те охо́там
З. охо́ту охо́ты
О. охо́той
охо́тою
охо́тами
П. охо́те охо́тах

о·хо́-та

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).


Корінь: -охот-; закінчення: .

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. полювання ◆ немає прикладів застосування.
  2. бажання ◆ немає прикладів застосування.
  3. у знач. присудка, кому, розм. охота (аналог. укр. охота 2) ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми ред.

  1. ловля
  2. желание
  3. хочется

Антоніми ред.

  1. отвращение

Гіпероніми ред.

Гіпоніми ред.

Усталені словосполучення, фразеологізми ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від охо́та, охі́тний, охі́ть, охі́ч, охо́титися, охотли́вий, охо́тний, охо́тник, охотува́тися, охо́цький, охо́чий — Див. ще хотіти.