навідлі

Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

на-ві́д-лі
Прислівник; незмінний.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. діал. (гуцульська говірка південно-західного наріччя) навідліг. Навідлі бити рукою - розмахнувшись, бити навідліг не долонею, а щиколотками. ◆ Ударив просто навідлі кулаком. Б. Грінченко. ◆ Бий павука навідлі, а не долонею. Кидати навідлі - розмахнувшись, з силою кидати що-небудь від себе. ◆ Коли штани були готові, Вустя навідлі кинула братові. О. Гончар.

Синоніми ред.

  1. навідліг
  2. навіґлі

Усталені словосполучення, фразеологізми ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від навідліг.

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.

  • Словник УЛІФ: навідлі
  • Етимологічний словник української мови. У 7-и тт. – К.: Наукова думка, 2003. – Т. 2. – С. 15-16.
  • Новий тлумачний словник української мови. В 4 т. К.: Аконіт, 2000. - Т. 2. - С. 720.