бурмотати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | бурмочу́ | бурмота́в | бурмота́тиму | — |
| Ти | бурмо́чеш | бурмота́в бурмота́ла | бурмота́тимеш | бурмочи́ |
| Він Вона Воно |
бурмо́че | бурмота́в бурмота́ла бурмота́ло | бурмота́тиме | — |
| Ми | бурмо́чем (бурмо́чемо) | бурмота́ли | бурмота́тимем(о) | бурмочі́м(о) |
| Ви | бурмо́чете | бурмота́ли | бурмочі́ть | |
| Вони | бурмо́чуть | бурмота́ли | бурмота́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | бурмочачи́ | |||
| Дієприсл. мин. ч. | бурмота́вши | |||
| Безособова форма | бурмочно | |||
бур-мо-та́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 6c. II. дієвідміна
Корінь: -бурмот-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: [bʊrmɔˈtɑte]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- недок., перех. говорити невиразно, неясно; бурчати. [≈ 1][▲ 1] ◆ — Співав мій Шпак, співав, Аж покіль всіх порозганяв,— Ніхто і слухати не хоче, Тікає геть та ще й бурмоче Глібов
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |