Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.
говорити (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4c.
Корінь: -говор-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.
Семантичні властивості
ред.
Значення
ред.
- мати здатність висловлювати думки, почуття; володіти мовою ◆ немає прикладів застосування.
- володіти якою-небудь мовою ◆ немає прикладів застосування.
- усно висловлювати думки, погляди; розповідати про що-небудь ◆ немає прикладів застосування.
- перен. викладати думки, погляди (на письмі, у друкованих працях, картинах і т. ін.) ◆ немає прикладів застосування.
- викликати які-небудь думки, почуття ◆ немає прикладів застосування.
- підказувати, провіщати що-небудь ◆ немає прикладів застосування.
- вести бесіду; розмовляти ◆ немає прикладів застосування.
- перен. бути доказом чого-небудь, свідчити про щось, указувати на що-небудь ◆ немає прикладів застосування.
- проявлятися в чиїх-небудь думках, словах, діях ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
ред.
- агакати, агакнути, акати, акнути, ахати, ахкати, ахнути, бевкати, бевкнути, бекати, бекнути, бекотати, бекотіти, бечати, віднікуватися, гавкати, гавкнути, гакати, гакнути, геготати, геготіти, гейкати, гейкнути, гекати, гекнути, гикати, ґеґати, ґеґекати, ґеґотати, ґекати, егекати, екати, зойкати, зойкнути, икати, ікати, йойкати, йойкнути, мамкати, мекати, мекекати, мекекекати, меккнути, мекотати, мекотіти, мичати, мукати, лялякати, ляпати, нявкати, огокати, окати, охати, охкати, охнути, охтіти, татуняти, угукати, укати, ухати, ухнути, ухкати, фукати, фукнути, цвірінькати, цвірінчати, якати, якнути
- белькотати, белькотіти, бельмекати, бормотати, бормотіти, брякати, бубніти, бубоніти, буботати, буботіти, буркати, буркотати, буркотіти, бурмотати, бурмотіти, бурчати, варнякати, верзякати, воркотати, вуркотіти, в'якати, галдикати, галдичити, галдіти, гаркавити, гаркати, гаркнути, гарконути, гаркотіти, гелготати, гелготіти, герготати, герготіти, гиркати, гуторити, ґаламаґати, ґерґотати, джерготати, джерготіти, джеркотати, джеркотіти, жебоніти, журчати, заричати, квохтати, мимрити, миркати, мугикати, муркати, мурмотати, мурмотіти, м'ямлити, рикати, рикнути, ричати, сичати, скрипіти, стогнати, стонати, тараторити, торохтіти, триндити, триндичити, туркотіти, тьохкати, хамаркати, харамаркати, хлипати, хрипіти, цвенькати, цвікати, шварготати, шварготіти, шваркотати, шваркотіти, шипіти, шкабарчати.
- банити, банітувати, батькувати, батькуватися, бештати, вибанітувати, вибештати, вибештувати, виганити, видавити, видавлювати, видушувати, вилаяти, витискати, витискувати, витиснути, висміювати, вишпетити, відчитувати, ганити, гарчати, глузувати, гризти, гризтися, громити, докорити, докоряти, доректи, дорікати, засоромити, спаплюжити, картати, кепкувати, кобенити, корити, кпити, лаяти, лаятися, лихословити, лоточити, марнословити, матіркувати, матюкати, матюкатися, набирати, набрати, нагримати, налаяти, налаятися, нарікати, насваритися, насміхатися, облаяти, паплюжити, перчити, перцювати, погризти, погризтися, полаяти, посварити, посваритися, посталакати, пошпетити, присоромити, присоромлювати, причитати, причитувати, проклинати, проклясти, псякувати, псячити, роздраконити, роздраконювати, рознести, сварити, сваритися, скандалити, словоблудити, соромити, цабанити, черкати, черкатися, чортихатися, шкандалити, шпетити
- бажати, базарити, базікати, балабонити, балагурити, балакати, балакатися, баляндрасити, баяти, бесідувати, благословляти, верзти, викладати, викласти, вимовити, вимовляти, висловити, висловлювати, виціджувати, вицідити, відати, відгукнутися, відгукуватися, відмовити, відмовитися, відмовляти, відмовлятися, вітати, віщати, вставляти, галайкати, галайкотати, галайкотіти, галакати, галасувати, глаголити, говоритися, гомоніти, гуморити, гурити, гутарити, дейкати, договорити, доказати, докладати, докласти, домовити, домовитися, домовляти, домовлятися, доповідати, доповісти, жартувати, журити, закликати, замовляти, заперечити, заперечувати, звіщати, зіронізувати, іронізувати, казати, карбувати, кликати, кликотіти, лебедіти, лепетати, лопотати, лопотіти, мовити, мовитися, мовляти, наговорювати, напучувати, нараяти, обговорювати, обмовляти, оговорювати, оголосити, оголошувати, оповідати, оповісти, оповістити, оповіщувати, патякати, пащекувати, перебендювати, переговорювати, переговорюватися, переказувати, перекидатися, перемовляти, перемовлятися, переповідати, переповісти, підговорити, підказати, підказувати, підмовити, підмовляти, побажати, побазікати, побалакати, побесідувати, повідати, повідомити, повідомляти, повідувати, повісти, повістувати, повторювати, погомоніти, погуторити, подейкувати, пожартувати, порозмовляти, почитати, привітати, примовляти, приповідати, приповісти, провадити, провіщати, проговорювати, проказати, проказувати, промовляти, промовляти, проповідувати, проповісти, проректи, прорікати, прославляти, просторікати, просторікувати, проціджувати, прочитати, пустомовити, радити, радославити, раїти, ректи, розбалакувати, розглагольствувати, розказувати, розмовляти, розпатякувати, розповідати, розповісти, розраджувати, рубати, сказати, скоромовити, славити, славословити, слебезувати, слебізувати, словославити, сокотати, співати, талдичити, теревенити, торочити, тягнути, тягти, хвалити, цідити, чеканити, чесати, читати, шепотіти, ясувати
- вередитися, вереснути, верещати, виснути, вищати, волати, галасати, гвалтувати, голосити, горланити, горлати, горлопанити, гримати, гриміти, гримнути, ґвалтувати, дертися, дратися, желіпати, желіпнути, заверещати, завищати, заволати, загорланити, загорлати, загорлопанити, закричати, залементіти, залементувати, зарепетувати, крикнути, криконути, кричати, лементіти, лементувати, надриватися, надсаджуватися, перериватися, покрикувати, порощати, порощити, прокричати, репетувати, скрикнути, скрикувати
Антоніми
ред.
- мовчати
Гіпероніми
ред.
-
Гіпоніми
ред.
-
Споріднені слова
ред.
Етимологія
ред.
Від ??
Переклад
ред.
| мати здатність висловлювати думки, почуття; володіти мовою
|
|
|
|
| володіти якою-небудь мовою
|
|
|
| усно висловлювати думки, погляди; розповідати про що-небудь
|
|
|
| викладати думки, погляди (на письмі, у друкованих працях, картинах і т. ін.)
|
|
|
| викликати які-небудь думки, почуття
|
|
|
| підказувати, провіщати що-небудь
|
|
|
| бути доказом чого-небудь, свідчити про щось, указувати на що-небудь
|
|
|
| проявлятися в чиїх-небудь думках, словах, діях
|
|
|
прослухати вимову?, файл