блідолиций
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | блідоли́ций | блідоли́ца | блідоли́це | блідоли́ці |
Р. | блідоли́цого | блідоли́цої | блідоли́цого | блідоли́цих |
Д. | блідоли́цому | блідоли́цій | блідоли́цому | блідоли́цим |
З. | блідоли́цого (іcт.) блідоли́ций (неіст.) |
блідоли́цу | блідоли́це | блідоли́цих (іст.) блідоли́ці (неіст.) |
О. | блідоли́цим | блідоли́цою | блідоли́цим | блідоли́цими |
М. | блідоли́цім блідоли́цому |
блідоли́цій | блідоли́цім блідоли́цому |
блідоли́цих |
блі-до-ли́-ций
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -блід-; інтерфікс: -о-; корінь: -лиц-; закінчення: -ий.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- який має бліде лице. ◆ І блідолиці паничі, стрінувшися з нею, оживають, проясняються Панас Мирний
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від ??