бажаючий
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | бажа́ючий | бажа́юча | бажа́юче | бажа́ючі |
Р. | бажа́ючого | бажа́ючої | бажа́ючого | бажа́ючих |
Д. | бажа́ючому | бажа́ючій | бажа́ючому | бажа́ючим |
З. | бажа́ючого (іcт.) бажа́ючий (неіст.) |
бажа́ючу | бажа́юче | бажа́ючих (іст.) бажа́ючі (неіст.) |
О. | бажа́ючим | бажа́ючою | бажа́ючим | бажа́ючими |
М. | бажа́ючім бажа́ючому |
бажа́ючій | бажа́ючім бажа́ючому |
бажа́ючих |
ба-жа́-ю-чий
Активний дієприкметник. морф. рус.
Корінь: -баж-; суфікси: -а-юч-; закінчення: -ий
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- активний дієприкметник теперішнього часу до бажати
- у знач. ім. той, хто хоче щось зробити ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |