аорта
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ао́рта | ао́рти |
Р. | ао́рти | ао́рт |
Д. | ао́рті | ао́ртам |
З. | ао́рту | ао́рти |
Ор. | ао́ртою | ао́ртами |
М. | ао́рті | ао́ртах |
Кл. | ао́рто* | ао́рти* |
а-о́р-та
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -аорт-; закінчення: -а.
Вимова ред.
- МФА : [ɐˈɔrtɐ] (одн.), [ɐˈɔrte] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- анат. головна артерія, що через свої відгалуження постачає артеріальну кров у всі органи тіла. [▲ 1] ◆ Дуже в нього [дядька] на грудях розпухло (ото все ота аорта роздимається) Леся Українка
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від ао́рта; — рос. білор. болг. мак. аорта, чеськ. словац. в.-луж. aorta,нім. Aorta, сербохорв. а̀о̄рта, словен. aórta; — запозичення з французької мови: фр. aorte походить від лат. aorta, що зводиться до д.-грец. ἁορτή «бронхи, аорта», похідного від етимологічно неясного дієслова д.-грец. αείρώ «прив'язую», можливо, спорідненого з лат. vērt «відчиняти (двері), втягати (нитку)», лит. virvė «мотузка», укр. вірьовка.— Шанский ЭСРЯ І 1, 123; Kopaliński 71; Frisk I 24.— Див. ще вере́та, вірьо́вка.
Переклад ред.
Список перекладів | |
|
Джерела ред.
Білоруська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | ао́рта | ао́рты |
Р. | ао́рты | ао́ртаў |
Д. | ао́рте | ао́ртам |
З. | ао́рту | ао́рты |
О. | ао́ртай, ао́ртаю | ао́ртамі |
М. | ао́рте | |
Пр. | {{{prp-sg}}} | - |
а-о́р-та
іменник, жіночий рід, 1-ше відмінювання (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -аорт-; закінчення: -а.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- мед. аорта (аналог укр. слову) ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ао́рта; — рос. білор. болг. мак. аорта, чеськ. словац. в.-луж. aorta,нім. Aorta, сербохорв. а̀о̄рта, словен. aórta; — запозичення з французької мови: фр. aorte походить від лат. aorta, що зводиться до д.-грец. ἁορτή «бронхи, аорта», похідного від етимологічно неясного дієслова д.-грец. αείρώ «прив'язую», можливо, спорідненого з лат. vērt «відчиняти (двері), втягати (нитку)», лит. virvė «мотузка», укр. вірьовка.— Шанский ЭСРЯ І 1, 123; Kopaliński 71; Frisk I 24.— Див. ще вере́та, вірьо́вка.
Джерела ред.
Болгарська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
Іменник.
Корінь: --.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- мед. аорта (аналог укр. слову) ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ао́рта; — рос. білор. болг. мак. аорта, чеськ. словац. в.-луж. aorta,нім. Aorta, сербохорв. а̀о̄рта, словен. aórta; — запозичення з французької мови: фр. aorte походить від лат. aorta, що зводиться до д.-грец. ἁορτή «бронхи, аорта», похідного від етимологічно неясного дієслова д.-грец. αείρώ «прив'язую», можливо, спорідненого з лат. vērt «відчиняти (двері), втягати (нитку)», лит. virvė «мотузка», укр. вірьовка.— Шанский ЭСРЯ І 1, 123; Kopaliński 71; Frisk I 24.— Див. ще вере́та, вірьо́вка.
Джерела ред.
Кримськотатарська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
Іменник.
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:морфо/data/crh' not found.
Вимова ред.
МФА: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- мед. аорта (аналог укр. слову) ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ?
Джерела ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
Корінь: --
Вимова ред.
- МФА: [́]
- прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ?
Македонська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
аорта (не зазначено розбиття на склади)
Іменник, жіночий рід.
Помилка Lua у package.lua у рядку 80: module 'Module:морфо/data/mk' not found.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- аорта (аналог укр. слову) ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ао́рта; — рос. білор. болг. мак. аорта, чеськ. словац. в.-луж. aorta,нім. Aorta, сербохорв. а̀о̄рта, словен. aórta; — запозичення з французької мови: фр. aorte походить від лат. aorta, що зводиться до д.-грец. ἁορτή «бронхи, аорта», похідного від етимологічно неясного дієслова д.-грец. αείρώ «прив'язую», можливо, спорідненого з лат. vērt «відчиняти (двері), втягати (нитку)», лит. virvė «мотузка», укр. вірьовка.— Шанский ЭСРЯ І 1, 123; Kopaliński 71; Frisk I 24.— Див. ще вере́та, вірьо́вка.
Джерела ред.
Російська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | ао́рта | ао́рты |
Р. | ао́рты | ао́рт |
Д. | ао́рте | ао́ртам |
З. | ао́рту | ао́рты |
О. | ао́ртой ао́ртою |
ао́ртами |
П. | ао́рте | ао́ртах |
а-о́р-та
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -аорт-; закінчення: -а.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- аорта (аналог укр. слову). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ао́рта; — рос. білор. болг. мак. аорта, чеськ. словац. в.-луж. aorta,нім. Aorta, сербохорв. а̀о̄рта, словен. aórta; — запозичення з французької мови: фр. aorte походить від лат. aorta, що зводиться до д.-грец. ἁορτή «бронхи, аорта», похідного від етимологічно неясного дієслова д.-грец. αείρώ «прив'язую», можливо, спорідненого з лат. vērt «відчиняти (двері), втягати (нитку)», лит. virvė «мотузка», укр. вірьовка.— Шанский ЭСРЯ І 1, 123; Kopaliński 71; Frisk I 24.— Див. ще вере́та, вірьо́вка.
Джерела ред.
Сербська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
аорта (не зазначено розбиття на склади)
Іменник, жіночий рід.
Корінь: --
Вимова ред.
- {{transcription
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- мед. аорта (аналог укр. слову) ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Асоціації ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ао́рта; — рос. білор. болг. мак. аорта, чеськ. словац. в.-луж. aorta,нім. Aorta, сербохорв. а̀о̄рта, словен. aórta; — запозичення з французької мови: фр. aorte походить від лат. aorta, що зводиться до д.-грец. ἁορτή «бронхи, аорта», похідного від етимологічно неясного дієслова д.-грец. αείρώ «прив'язую», можливо, спорідненого з лат. vērt «відчиняти (двері), втягати (нитку)», лит. virvė «мотузка», укр. вірьовка.— Шанский ЭСРЯ І 1, 123; Kopaliński 71; Frisk I 24.— Див. ще вере́та, вірьо́вка.