*svekry

Ця словникова стаття застосовує праслов'янські відтворені форми. Достеменних прикладів їхньої наявности не збережено; їх доводять методи компаративістики.

Праслов’янська

Етимологія

Сягає піє. *sweḱuro-, першим складником якого є псл. *sve- «свій».

Іменник

ім.ж. *svekry.

1. свекруха

Відмінювання *svekry (основа на -ū-)

Відмінок	Однина	Двоїна	Множина
Називний	*svekry	*svekrъvi	*svekrъvi
Родовий	*svekrъve	*svekrъvu	*svekrъvъ
Давальний	*svekrъvi	*svekrъvьmа, *svekrъvamа	*svekrъvьmъ, *svekrъvamъ
Знахідний	*svekrъvь	*svekrъvi	*svekrъvi
Орудний	*svekrъvьjǫ, *svekrъvljǫ	*svekrъvьmа, *svekrъvamа	*svekrъvьmі, *svekrъvamі
Місцевий	*svekrъve	*svekrъvu	*svekrъvьхъ, *svekrъvaхъ
Кличний	*svekry	*svekrъvi	*svekrъvi

Споріднені слова

• Південнослов'янські мови:
  • Болгарська: свекъ̀рва
  • Сербохорватська: све̏крва, svȅkrva
  • Словенська: svẹ̑krva, svẹ̑krv
• Західнослов'янські мови:
  • Польська: świekra
  • Чеська: svekrev
  • Словацька: svokra
• Східнослов'янські мови:
  • Давньоруська: свекры
  • Білоруська: свякроў, свякрова, свякруха
  • Російська: свекровь, свекруха
  • Українська: свекруха, свекра, свекроха, свекрухна

Джерела

Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983. — ISBN 966-00-0816-3. Т. 5: Р — Т / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — 2006. — 704 с. ISBN 966-00-0785-X.