Ця словникова стаття застосовує праслов'янські відтворені форми. Достеменних прикладів їхньої наявности не збережено; їх доводять методи компаративістики.

Праслов’янська
ред.

Походження ред.

Найвірогіднішим значенням можна вважати «покрівельні балки, складені у формі А», що дало привід дотепно й, мабуть, найудаліше тлумачити, як запропонував А. Брюкнер, а саме: від псл. *krokъ «крок» через крокуватий вигляд балок. Отож псл. *kroky, *-kъve є, по суті, праслов'янським новотвором, подальші пошуки і.-є. відповідностей якого проблематичні й малоймовірні хоч би тому, що вони відсутні й для псл. *krokъ. Це стосується етимологічного зближення з д.-ісл. hróf «навіс», англос. hrôf «дах, палуба», англ. roof «дах» (дані германські слова зближено з псл. *stropъ ← і.-є. *ḱrapo-), із гр. κρόσσαι «зубці», із нім. ragen «височіти» (це зближення послаблено від неясности історії самого нім. ragen і від недосказаности висхідного семантичного відтворення псл. *krok-), із лтс. kraķis і kracis «рогуватий коник даху і хрещата сушарка для снопів у полі» відповідно, а також із лит. krãkė, krẽklas «палиця і кроква» віповідно. Нема підстав уважати псл. *kroky, *-kъve запизиченням із герм. *krakō.

Іменник ред.

ім.ж. *kroky, род. в. -kъve

  1. балка, власне кроква

Споріднені слова ред.

Джерела ред.

Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1985. Выпуск 12: *koulъkъ — *kroma / *kromъ / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1985. — 186 с.