*bruky
Праслов’янська
ред.
Походження
ред.Запозичено через двн. bruke, wrûke з іт. ruca, ruchetta «дика гірчиця», що його виводять із лат. (brassica) ērūca «дика капуста».
Іменник
ред.Відмінювання *bruky (основа на -ū-)
Відмінок | Однина | Двоїна | Множина |
---|---|---|---|
Називний | *bruky | *brukъvi | *brukъvi |
Родовий | *brukъve | *brukъvu | *brukъvъ |
Давальний | *brukъvi | *brukъvьmа, *brukъvamа | *brukъvьmъ, *brukъvamъ |
Знахідний | *brukъvь | *brukъvi | *brukъvi |
Орудний | *brukъvьjǫ, *brukъvljǫ | *brukъvьmа, *brukъvamа | *brukъvьmі, *brukъvamі |
Місцевий | *brukъve | *brukъvu | *brukъvьхъ, *brukъvaхъ |
Кличний | *bruky | *brukъvi | *brukъvi |
Споріднені слова
ред.- Південнослов'янські мови:
- Болгарська: брюква
- Західнослов'янські мови:
- Східнослов'янські мови:
Джерела
ред.Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982. Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с.