Ця словникова стаття застосовує праслов'янські відтворені форми. Достеменних прикладів їхньої наявності не збережено; їх доводять методи компаративістики.

Невідома

ред.

Морфологічні та синтаксичні властивості

ред.

brъ-do-ky

Вимова

ред.

Семантичні властивості

ред.

Значення

ред.
  1. латук, салат

Синоніми

ред.

Антоніми

ред.

Гіпероніми

ред.

Гіпоніми

ред.

Холоніми

ред.

Мероніми

ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

ред.

Похідні слова

ред.

Етимологія

ред.

Припущено про запозичення з гр. θρίδαξ з огляду на їхню схожість і в значенні, і у звучанні. Водночас побутує думка про запозичення і гр. θρίδαξ, і псл. *brъdoky з іллірійсько-фракійського *πrai/*udok-u̯ā, до того ж b- пояснено як наслідок змішення з гр. βριξ, βρικίνη. Слід зазначити, що появу гр. θρίδαξ визнано неясною, незрозумілою. Не унеможливлюють змоги навіть грецького запозичення з якоїсь третьої мови, що тоді пояснило б різницю й відмінність у грецькій і слов'янських мовах.

Джерела

ред.
  • Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1976. Выпуск 3: *bratrьcь — *cьrky / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1976. — 199 с.
  • Бернштейн С.Б. Очерк сравнительной грамматики славянских языков. Чередования. Именные основы. — М.: Наука, 1974.