Ця словникова стаття застосовує праслов'янські відтворені форми. Достеменних прикладів їхньої наявності не збережено; їх доводять методи компаративістики.

Невідома
ред.

Морфологічні та синтаксичні властивості ред.

-či

Відмінювання *bъči
Відмінок Однина Двоїна Множина
Називний *bъči *bъčьvi *bъčьve
Родовий *bъčьve *bъčьvu *bъčьvъ
Давальний *bъčьvi *bъčьvьmа, *bъčьvamа *bъčьvьmъ, *bъčьvamъ
Знахідний *bъčьvь *bъčьvi *bъčьvi
Орудний *bъčьvьjǫ, *bъčьvьljǫ *bъčьvьmа, *bъčьvamа *bъčьvьmi, *bъčьvami
Місцевий *bъčьve *bъčьvu *bъčьvьxъ, *bъčьvaxъ
Кличний *bъčьvi *bъčьvi *bъčьve

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. бочка.

Синоніми ред.

  1. *bъčь, *bъčьka.

Антоніми ред.

Гіпероніми ред.

Гіпоніми ред.

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Похідні слова ред.

Сюди ж:

  • Східнослов’янські мови:

Етимологія ред.

Прийнято вважати запозиченням із германських мов, хоча достеменно невідомо коли й звідки саме, пор. свн. botahha, нім. Bottich, *butihha. Є припущення про запозичення з лат. buttia від buttis, де tti̯ → č, як-от схв. račun від лат. rationem. Г.А Ільїнський уважає псл. *bъči відвічним слов'янським словом, що походить з піє. *bheu- «надуватися» з розширювачем -k- (сюди ж схв. bȁkvica від *bъk-). Лівер бачить у псл. *bъči, *bъk- експресивну метатезу форми штибу рос. куб, дінд. kumbha-, гр. κύμβος з подальшим пом'якшенням.

Джерела ред.

  • Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1976. Выпуск 3: *bratrьcь — *cьrky / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1976. — 199 с.
  • Бернштейн С.Б. Очерк сравнительной грамматики славянских языков. Чередования. Именные основы. — М.: Наука, 1974.