*asenъ
Праслов’янська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
a-se-nъ
Відмінок | Однина | Двоїна | Множина |
---|---|---|---|
Називний | *asenъ | *asena | *aseni |
Родовий | *asena | *asenu | *asenъ |
Давальний | *asenu | *asenoma | *asenomъ |
Знахідний | *asenъ | *asena | *aseny |
Орудний | *asenъmь, *asenomь | *asenoma | *aseny |
Місцевий | *aseně | *asenu | *aseněxъ |
Кличний | *asenе | *asena | *aseni |
Вимова ред.
- МФА: [asʲɛnŭ]
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Похідні слова ред.
- Західнослов’янські мови:
- Південнослов’янські мови:
- Східнослов’янські мови:
- Українська: ясен
Етимологія ред.
Первісніша форма, на відміну від псл. *asenь. Найближче відповідає лат. ornus ← *osenos, при чому їх об'єднує не лише спільний корінь *оs-, а й спільний розширювач *en-. Слов'янська форма сягає піє. *ōseno- з довготою кореневої голосівки, відбиваючи, видимо, уторинне подовження. Споріднене з лит. úosis, лтс. uosis, uoss «ясень». Утім балтійські й слов'янські форми різняться за будовою, хоч і сягають давньої основи на шелестівку піє. *ōs-i-, *ōs-en-o.
Джерела ред.
Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1974. Выпуск 1: *a — *besědьlivъ / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1974. — 214 с.