*aščelь

Ця словникова стаття застосовує праслов'янські відтворені форми. Достеменних прикладів їхньої наявности не збережено; їх доводять методи компаративістики.

Праслов’янська

Морфологічні та синтаксичні властивості

a-šče-lь

Відмінювання *aščelь (основа на -ĭ-, m)

Відмінок	Однина	Двоїна	Множина
Називний	*aščelь	*aščeli	*aščelьje, *aščel’e
Родовий	*aščeli	*aščelьju, *aščel’u	*aščelьjь
Давальний	*aščeli	*aščelьma	*aščelьmъ
Знахідний	*aščelь	*aščeli	*aščelі
Орудний	*aščeli, *aščelьmь	*aščelьma	*aščelьmі
Місцевий	*aščelі	*aščelьju, *aščel’u	*aščelьxъ
Кличний	*aščeli	*aščeli	*aščelьje, *aščel’e

Вимова

• • МФА: [aʃʲt͡ʃʲɛlʲĭ]

Семантичні властивості

Значення

1. Ящір.

Похідні слова

• Західнослов’янські мови:
  • Лужицькі:
    • Верхньолужицька: ješćel

Етимологія

У разі, якщо перед нами не вторинний утвір від первісного псл. *aščerъ, то можна описати як рівнозначник до останнього, себто як похідне від основи псл. *aščer-, а саме: псл. *aščelь ← псл. *ask-ščel-, де перша складова належить до гнізда псл. *askъ, *askyni, а друга − до гнізда псл. *ščeliti «розколювати». До речи, і псл. *ščeliti є рівнозначник до псл. *ščeriti

Джерела

Этимологический словарь славянских языков / АН СССР. Институт русского языка им. В.В. Виноградова РАН; Редкол. О. Н. Трубачёв (главный ред.) и др. — : Наука , 1974. Выпуск 1: *a — *besědьlivъ / Ред.: В. А. Меркулова, Ж. Ж. Варбот, Л. А. Гиндин, Л. В. Куркина, И. П. Петлева, Т. В. Горячёва, В. Михайлович, — 1974. — 214 с.