*ǫty

Ця словникова стаття застосовує праслов'янські відтворені форми. Достеменних прикладів їхньої наявности не збережено; їх доводять методи компаративістики.

Праслов’янська

Походження

Очевидно, з піє. *h₂énh₂ts.

Іменник

ім.ж. *ǫty, род. в. -tъve.

1. вутка, качка

Відмінювання *ǫty (основа на -ū-)

Відмінок	Однина	Двоїна	Множина
Називний	*ǫty	*ǫtъvi	*ǫtъvi
Родовий	*ǫtъve	*ǫtъvu	*ǫtъvъ
Давальний	*ǫtъvi	*ǫtъvьmа, *ǫtъvamа	*ǫtъvьmъ, *ǫtъvamъ
Знахідний	*ǫtъvь	*ǫtъvi	*ǫtъvi
Орудний	*ǫtъvьjǫ, *ǫtъvljǫ	*ǫtъvьmа, *ǫtъvamа	*ǫtъvьmі, *ǫtъvamі
Місцевий	*ǫtъve	*ǫtъvu	*ǫtъvьхъ, *ǫtъvaхъ
Кличний	*ǫty	*ǫtъvi	*ǫtъvi

Альтернативні форми

1. *ǫtъ

Споріднені слова

• Церковнослов'янська: ѫты
• Південнослов'янські мови:
  • Сербохорватська: у̏тва
  • Словенська: о̣̑tvа
• Західнослов'янські мови:
  • Нижньолужицька: huśica
• Східнослов'янські мови:
  • Давньоруська: уты
  • Білоруська: уць
  • Російська: утва
  • Українська: вутва, утиця

Джерела

• Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982. Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с.