ярига

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	яри́га	яри́ги
Р.	яри́ги	яри́г
Д.	яри́зі	яри́гам
З.	яри́гу	яри́г
Ор.	яри́гою	яри́гами
М.	на/у яри́зі	на/у яри́гах
Кл.	яри́го	яри́ги

я-ри́-га

Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -яриг-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. представник деяких груп найбіднішого населення Московській держави 16 — 17 ст. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. у Московській державі 16 – 17 ст.: нижчий служитель у приказах, який виконував поліцейські функції. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. розм., заст. п'яниця, гультяй, безпутна людина. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
4. заст., розм. військовополонений. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: ярига