ямщицький

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	ямщи́цький	ямщи́цька	ямщи́цьке	ямщи́цькі
Р.	ямщи́цького	ямщи́цької	ямщи́цького	ямщи́цьких
Д.	ямщи́цькому	ямщи́цькій	ямщи́цькому	ямщи́цьким
З.	ямщи́цького (іcт.) ямщи́цький (неіст.)	ямщи́цьку	ямщи́цьке	ямщи́цьких (іст.) ямщи́цькі (неіст.)
О.	ямщи́цьким	ямщи́цькою	ямщи́цьким	ямщи́цькими
М.	ямщи́цькім ямщи́цькому	ямщи́цькій	ямщи́цькім ямщи́цькому	ямщи́цьких

ям-щи́ць-кий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -ямщиць-; суфікс: -к; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА: [jɐmˈʃt͡ʃɪt͡sʲkei̯]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. істор. що стосується ямщика, зв’язаний з ним ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від тюркське; Пор., тур. чаг. yamcı «ямщик». д.-рус. ямьщикъ — з XIV століття (грам. 1356, 1365, 1402 рр.). (Використані матеріали словника М. Фасмера.)

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: ямщицький