яворитися
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | яворю́ся (-сь) | явори́вся (-сь) явори́лася (-сь) | явори́тимуся (-сь) | — |
| Ти | явори́шся | явори́вся (-сь) явори́лася (-сь) | яворти́метеся (-сь) | явори́ся (-сь) |
| Він Вона Воно |
явори́ться | явори́вся (-сь) явори́лася (-сь) явори́лося (-сь) | явори́тиметься | — |
| Ми | явори́м(о)ся (-мсь) | явори́лися (-сь) | явори́тимем(о)ся (-мось) | яворі́м(о)ся, (-і́мось) |
| Ви | явори́теся (-сь) | явори́лися (-сь) | яворі́ться | |
| Вони | яворя́ться | явори́лися (-сь) | явори́тимуться | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | яворячи́сь | |||
| Дієприсл. мин. ч. | явори́вшись | |||
| Безособова форма | — | |||
я-во-ри́-ти-ся
Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b.
Корінь: -явор-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.
Вимова ред.
- МФА : [jɐu̯ɔˈrɪtesʲɐ] (одн.), [—] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |