юртуватися
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | юрту́юся (-сь) | юртува́вся, (-всь) юртува́лася, (-лась) | юртува́тимуся юртува́тимусь |
— |
Ти | юрту́єшся | юртува́вся, (-всь) юртува́лася, (-лась) | юртува́тимешся | юрту́йся |
Він Вона Воно |
юрту́ється | юртува́вся, (-всь) юртува́лася, (-лась) юртува́лося, (-лось) | юртува́тиметься | — |
Ми | юрту́єм(о)ся (-сь) | юртува́лися | юртува́тимем(о)ся (-сь) | юрту́ймося (-сь) |
Ви | юрту́єтеся (-сь) | юртува́лися | юрту́йтеся (-сь) | |
Вони | юрту́ються | юртува́лися, (-лись) | юртува́тимуться | — |
Дієприкм. теп. ч. | ||||
Дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. теп. ч. | юрту́ючись | |||
Дієприсл. мин. ч. | юртува́вшись | |||
Пас. дієприкм. теп. ч. | — | |||
Безособова форма | — |
юр-ту-ва́-ти-ся
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -юрт-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.
Вимова ред.
- МФА : [jʊrtʊˈu̯ɑtesʲɐ] (одн.), [—] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- розм. бути у збудженому стані, викликати в когось роздратування, гнів. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- квапливо робити що-небудь, поспішно рухатися. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- те ж саме, що юрбитися. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
бути у збудженому стані, викликати в когось роздратування, гнів | |
квапливо робити що-небудь, поспішно рухатися | |
юрбитися | |
|