Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я юрту́юся (-сь) юртува́вся, (-всь)
юртува́лася, (-лась)
юртува́тимуся
юртува́тимусь
 —
Ти юрту́єшся юртува́вся, (-всь)
юртува́лася, (-лась)
юртува́тимешся юрту́йся
Він
Вона
Воно
юрту́ється юртува́вся, (-всь)
юртува́лася, (-лась)
юртува́лося, (-лось)
юртува́тиметься  —
Ми юрту́єм(о)ся (-сь) юртува́лися юртува́тимем(о)ся (-сь) юрту́ймося (-сь)
Ви юрту́єтеся (-сь) юртува́лися юрту́йтеся (-сь)
Вони юрту́ються юртува́лися, (-лись) юртува́тимуться  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. юрту́ючись
Дієприсл. мин. ч. юртува́вшись
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

юр-ту-ва́-ти-ся

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -юрт-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. розм. бути у збудженому стані, викликати в когось роздратування, гнів. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    1. квапливо робити що-небудь, поспішно рухатися. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. те ж саме, що юрбитися. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

бути у збудженому стані, викликати в когось роздратування, гнів
квапливо робити що-небудь, поспішно рухатися
юрбитися

Джерела ред.