юрбитися
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | юрблю́ся (-сь) | юрби́вся (-сь) юрби́лася (-сь) | юрби́тимуся (-сь) | — |
Ти | юрби́шся | юрби́вся (-сь) юрби́лася (-сь) | юрбти́метеся (-сь) | юрби́ся (-сь) |
Він Вона Воно |
юрби́ться | юрби́вся (-сь) юрби́лася (-сь) юрби́лося (-сь) | юрби́тиметься | — |
Ми | юрби́м(о)ся (-мсь) | юрби́лися (-сь) | юрби́тимем(о)ся (-мось) | юрбі́м(о)ся, (-і́мось) |
Ви | юрби́теся (-сь) | юрби́лися (-сь) | юрбі́ться | |
Вони | юрбля́ться | юрби́лися (-сь) | юрби́тимуться | — |
Дієприкм. теп. ч. | ||||
Дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. теп. ч. | юрблячи́сь | |||
Дієприсл. мин. ч. | юрби́вшись | |||
Безособова форма | — |
юрби́тися
Дієслово, недоконаний вид, неперехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b.
Префікс: юрб-; корінь: --и-; суфікс: -+ти-; закінчення: --ся
Вимова ред.
- МФА : [jʊrˈbɪtesʲɐ] (одн.), [—] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- збираючись, скупчуючись в одному місці, збиватися в юрбу (про людей). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- триматися гуртом, зграєю (перев. про тварин одного виду). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
|
Список перекладів | |