Див. також Шелест.

Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

відмінок однина множина
Н. ше́лест ше́лести
Р. ше́лесту ше́лестів
Д. ше́лестові
ше́лесту
ше́лестам
З. ше́лест ше́лести
Ор. ше́лестом ше́лестами
М. на/у ше́лесту на/у ше́лестах
Кл. ше́лесту* ше́лести*

ше́-лест

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -шелест-.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. тихий, глухий звук, шум від тертя одного предмета об другий ◆ Шелестом опалого листя зітхає лісова стежка. М. Стельмах

Синоніми ред.

  1. шелестіння (рідше), шарудіння, шурхіт, шурхання (рідше), шерхіт, шерех, шемрання, шемріт, шемріння (рідше), шерх (розм.), шерхання (розм.), шерехтіння (розм.), шерхотіння (розм.), шелех (розм.), шамотіння (розм.), шамотня (розм.), шамотнява (розм.), шуршання [шурчання], шелепання (діал.), шелепотіння (діал.), шаркання, шваркання (розм.), шваркіт (розм.), лопотання (розм.), лопотіння (розм.), лопіт (розм.), лопотня (розм)

Антоніми ред.

Гіпероніми ред.

Гіпоніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.