шабельник
Див. також Шабельник. |
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ша́бельник | ша́бельники |
Р. | ша́бельника | ша́бельників |
Д. | ша́бельникові ша́бельнику |
ша́бельникам |
З. | ша́бельника | ша́бельників |
Ор. | ша́бельником | ша́бельниками |
М. | ша́бельникові, ша́бельнику | ша́бельниках |
Кл. | ша́бельнику | ша́бельники |
ша́-бель-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -шабель-; суфікс: -ник.
Вимова ред.
- МФА : [ˈʃɑbelʲnek] (одн.), [ˈʃɑbelʲneke] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- спец. той, хто виробляє шаблі. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |