чулисьте
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
Дієслово.
Корінь: -чули-; закінчення: -сьте?.
Вимова ред.
- МФА: ['t͡ʃulɪsʲtɛ̝]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- діал. незм. те ж саме, що ви чули. ◆ Владарю, чулисьте напевне, що тоді, як супротивитись належало біді, в отця мого зійшлись поплічники і друзі — і мій збудили дух, що занепав у тузі. М. Т. Рильський, «Сід»
Етимологія ред.
Від чути з додаванням енклітики -сьте від єсте.