Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	ци́баю	ци́бав	ци́батиму	—
Ти	ци́баєш	ци́бав ци́бала	ци́батимеш	ци́бай
Він Вона Воно	ци́бає	ци́бав ци́бала ци́бало	ци́батиме	—
Ми	ци́баєм(о)	ци́бали	ци́батимем(о)	ци́баймо
Ви	ци́баєте	ци́бали		ци́байте
Вони	ци́бають	ци́бали	ци́батимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	ци́бающий
Дієприкм. мин. ч.	ци́бавший
Дієприсл. теп. ч.	ци́бая
Дієприсл. мин. ч.	ци́бав, ци́бавши
Пас. дієприкм. теп. ч.	ци́баемый
Пас. дієприкм. мин.	—
Безособова форма	ци́баовано

ци́-ба-ти

Корінь: -циба-; дієслівне закінчення: -ти.

недок. широко ступати, високо підіймаючи ноги; пересуватися підстрибом (перев. про людину чи тварину). ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Прилетів великий, а проте дуже тендітний, худий якийсь чорний птах — тілом схожий на голуба, але з довженними чаплиними ногами, і почав цибати довкола, видаючи жалібний, довгий крик Оксана Луцишина, «Любий таточко», », 1997 р.
робити стрибок, стрибки; стрибати. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Ця людина має нічого не боятися, цибати у вогонь та воду і лізти у мідні труби «26.06.2009 » Джерело — Місто».

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: шагать ^(ru), ступать ^(ru), переступать ^(ru)

Список перекладів
Англійська_en: jump ^(en) Російська_ru: прыгать ^(ru), скакать ^(ru)

цибати