формальний

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	форма́льний	форма́льна	форма́льне	форма́льні
Р.	форма́льного	форма́льної	форма́льного	форма́льних
Д.	форма́льному	форма́льній	форма́льному	форма́льним
З.	форма́льного (іcт.) форма́льний (неіст.)	форма́льну	форма́льне	форма́льних (іст.) форма́льні (неіст.)
О.	форма́льним	форма́льною	форма́льним	форма́льними
М.	форма́льнім форма́льному	форма́льній	форма́льнім форма́льному	форма́льних

фор-ма́ль-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -формаль-; суфікс: -н; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. стос. до форми (у 4, 5 знач.), обумовлений формою.
   ◆ Форма́льна ло́гіка — наука про форми мислення, правила і форми виведення одного судження з інших.
   ◆ Форма́льна осві́та — напрям, прибічники якого вважають, що основною метою навчання є розвиток памяті, уваги, мови та інших розумових здібностей, а знання з основ наук мають другорядне значення.
2. який дотримується лише форми (у 6 знач.), відображає її, не рахуючись із суттю справи, зі справжнім станом речей; пройнятий формалізмом (у 1 знач.). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   1. який існує або зроблений лише для видимості. ◆ Формальне ставлення до своїх обовязків.
3. виконаний за встановленим порядком, офіційний; який ґрунтується на дотриманні форми (у 9 знач.). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   1. здійснений за виробленим правилом, так, як прийнято. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
4. пов’язаний з формою (у 7 знач.). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
5. який надає перевагу формі (у 7 знач.), пройнятий ідеями формалізму (у 2 знач.); формалістичний. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
6. лінгв. пов’язаний з формою (у 12 знач.). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
7. спец. який передбачає заміну всіх змістових понять символами, а всіх змістових тверджень — відповідними формулами (про метод у математичній логіці). ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
8. заст. справжній, дійсний. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• формальна зайнятість
• формальна економіка
• формальна логіка
• формальна освіта

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

стос. до форми

◆ який дотримується лише форми, відображає її, не рахуючись із суттю справи, зі справжнім станом речей ◆ який існує або зроблений лише для видимості ◆ виконаний за встановленим порядком, офіційний; який ґрунтується на дотриманні форми

здійснений за виробленим правилом, так, як прийнято

який надає перевагу формі, ідеями формалізму
Англійськаen: pro-form (en)

пов’язаний з формою

який передбачає заміну всіх змістових понять символами
Російськаru: формальный (ru); формальнологический (ru)

справжній, дійсний
Англійськаen: formal (en), true (en)

Джерела

• Словник УЛІФ: формальний
• формальний // Словник української мови : в 11 т. — Київ: Наукова думка, 1970—1980.