уволювати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | уволю́ю | уволю́вав | уволю́ватиму | — |
Ти | уволю́єш | уволю́вав уволю́вала | уволю́ватимеш | уволю́й |
Він Вона Воно |
уволю́є | уволю́вав уволю́вала уволю́вало | уволю́ватиме | — |
Ми | уволю́єм(о) | уволю́вали | уволю́ватимем(о) | уволю́ймо |
Ви | уволю́єте | уволю́вали | уволю́йте | |
Вони | уволю́ють | уволю́вали | уволю́ватимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | ||||
Дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. теп. ч. | уволю́ючи | |||
Дієприсл. мин. ч. | уволю́вавши | |||
Пас. дієприкм. теп. ч. | уво́лений | |||
Безособова форма | уво́лено |
у-во́-лю-ва-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Префікс: у-; корінь: -вол-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА : [ʊˈu̯ɔlʲʊu̯ɐte] (одн.), [—] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- виконувати, задовольняти (чиїсь волю, бажання тощо). [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |