Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я увере́дю увере́див {{{3}}}жу  —
Ти увере́диш увере́див
увере́дила
увере́диш увере́дь
Він
Вона
Воно
увере́дить увере́див
увере́дила
увере́дило
увере́дить  —
Ми увере́дим (увере́димо) увере́дили увере́дим(о) увере́дьм(о)
Ви увере́дите увере́дили увере́дьте
Вони увере́дять увере́дили увере́дять  —
Дійсн. дієприкм. мин. ч. [[{{{3}}}ежний]]
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч. увере́дивши
Безособова форма

увередити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a.

Префікс: у-; корінь: -веред-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. розм., рідк. пошкодити, надірвати. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
  2. торкнути (рану, нарив і т. ін.), завдавши болю. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

пошкодити, надірвати
торкнути

Джерела ред.