теперішній

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	тепе́рішній	тепе́рішнє	тепе́рішня	тепе́рішні
Р.	тепе́рішнього	тепе́рішнього	тепе́рішньої	тепе́рішніх
Д.	тепе́рішньому	тепе́рішньому	тепе́рішній	тепе́рішнім
З. (іст./неіст.)	тепе́рішнього тепе́рішній	тепе́рішнє	тепе́рішню	тепе́рішніх тепе́рішні
О.	тепе́рішнім	тепе́рішнім	тепе́рішньою	тепе́рішніми
М.	тепе́рішньому тепе́рішнім	тепе́рішньому тепе́рішнім	тепе́рішній	тепе́рішніх

те-пе-ріш-ній

Прикметник, прикметникове відмінювання 2a.

Корінь: -тепер-; суфікси: -іш-н- ; закінчення: -ій

Вимова

УФ: [те^ипе́р’ішн’і^ий]

Семантичні властивості

Значення

1. Який є, існує, відбувається зараз, у момент мовлення; нинішній. ◆ Повна перемога теперішньої революції [1905 р.] буде кінцем демократичного перевороту і початком рішучої боротьби за соціалістичний переворот. Ленін, 11, 1970, 113. ◆ Троє завели річ про теперішнє життя трудне. Панас Мирний, I, 1949, 336. ◆ Про ярмарок гомоніли. А Огиря саме цікавили ціни теперішні на воли (Андрій Головко, II, 1957, 65. ◆ При теперішній системі контроль за якістю будівництва здійснює безліч різних організацій. Радянська Україна, 27 VIII 1959, 2.
   // Здійснюваний, виконуваний тепер, зараз. ◆ Не знаю, коли настане той час, щоб я міг змінити свою теперішню працю на більш відповідну і продукційну [продуктивну]. Михайло Коцюбинський, III, 1956, 283. ◆ Саме життя вже навчило і Лялю, і її товаришів цінувати людину не лише за минулі її заслуги, а, головним чином, за її теперішні дії, що вона робить і як поводиться в оточенні ворогів. Олесь Гончар, IV, 1960, 92.

   ▲ Теперішній час — див. теперішній час.

2. Який живе тепер, у сучасний мовцеві період. ◆ Старий пан, як і теперішній, був маркотний [маркітний] дуже і дражливий. Марко Вовчок, VI, 1956, 336. ◆ Вона, пригадуючи свої молоді літа усудила теперішню молодіж. Панас Мирний, IV, 1955, 145. ◆ Він спочатку в присмерку ніяк не міг второпати, з ким це старий Юхрим так ганить теперішню молодь. Михайло Стельмах, I, 1962, 337.
3. у знач. ім. теперішнє, -нього, с. Те, що є, існує, відбувається тепер, у сучасний мовцеві період. ◆ Теперішнє, що колесить кругом його [юнацтва], таке непривітне, таке темне, безрадісне!.. Панас Мирний, I, 1954, 347. ◆ Шкода за минулим, річ відома, Та й теперішнє колись мине… Максим Рильський, III, 1961, 317.
   // чиє. Життя певної країни, народу, людини в момент мовлення або в період життя мовця. ◆ У світле ми йдемо Майбутнє. У нас теперішнє могутнє! Павло Тичина, II, 1957, 282. ◆ Хлопці тепер майже не вилазили з сідел: на спарені їхні пікети лягла відповідальність за цілий край, з його теперішнім і майбутнім. Олесь Гончар, II, 1959, 72.

Синоніми

1. сучасний
2. нинішній, сьогочасний, сьогоднішній; новий, новітній; сьогоденний (поет.); сьогорічний; новочасний (поет.); поточний (рік)
3. модерний

Антоніми

1. минулий
2. майбутній

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: теперішність прислівники: тепер

Етимологія

Від тепер суфіксально творений прикметник.

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: теперішній