Українська
Редагувати

Морфосинтаксичні ознакиРедагувати

відм. однина множина
чол. р. сер. р. жін. р.
Н. тепе́рішній тепе́рішнє тепе́рішня тепе́рішні
Р. тепе́рішнього тепе́рішнього тепе́рішньої тепе́рішніх
Д. тепе́рішньому тепе́рішньому тепе́рішній тепе́рішнім
З. (іст./неіст.) тепе́рішнього
тепе́рішній
тепе́рішнє тепе́рішню тепе́рішніх
тепе́рішні
О. тепе́рішнім тепе́рішнім тепе́рішньою тепе́рішніми
М. тепе́рішньому
тепе́рішнім
тепе́рішньому
тепе́рішнім
тепе́рішній тепе́рішніх

те-пе-ріш-ній

Прикметник, прикметникове відмінювання 2a.

Корінь: -тепер-; суфікси: -іш-н- ; закінчення: -ій


ВимоваРедагувати

УФ: [теипе́р’ішн’іий]

Семантичні властивостіРедагувати

ЗначенняРедагувати

  1. Який є, існує, відбувається зараз, у момент мовлення; нинішній. ◆ Повна перемога теперішньої революції [1905 р.] буде кінцем демократичного перевороту і початком рішучої боротьби за соціалістичний переворот. Ленін, 11, 1970, 113. ◆ Троє завели річ про теперішнє життя трудне. Панас Мирний, I, 1949, 336. ◆ Про ярмарок гомоніли. А Огиря саме цікавили ціни теперішні на воли (Андрій Головко, II, 1957, 65. ◆ При теперішній системі контроль за якістю будівництва здійснює безліч різних організацій. Радянська Україна, 27 VIII 1959, 2.
    // Здійснюваний, виконуваний тепер, зараз. ◆ Не знаю, коли настане той час, щоб я міг змінити свою теперішню працю на більш відповідну і продукційну [продуктивну]. Михайло Коцюбинський, III, 1956, 283. ◆ Саме життя вже навчило і Лялю, і її товаришів цінувати людину не лише за минулі її заслуги, а, головним чином, за її теперішні дії, що вона робить і як поводиться в оточенні ворогів. Олесь Гончар, IV, 1960, 92.
    Теперішній часдив. теперішній час.
  2. Який живе тепер, у сучасний мовцеві період. ◆ Старий пан, як і теперішній, був маркотний [маркітний] дуже і дражливий. Марко Вовчок, VI, 1956, 336. ◆ Вона, пригадуючи свої молоді літа усудила теперішню молодіж. Панас Мирний, IV, 1955, 145. ◆ Він спочатку в присмерку ніяк не міг второпати, з ким це старий Юхрим так ганить теперішню молодь. Михайло Стельмах, I, 1962, 337.
  3. у знач. ім. теперішнє, -нього, с. Те, що є, існує, відбувається тепер, у сучасний мовцеві період. ◆ Теперішнє, що колесить кругом його [юнацтва], таке непривітне, таке темне, безрадісне!.. Панас Мирний, I, 1954, 347. ◆ Шкода за минулим, річ відома, Та й теперішнє колись мине… Максим Рильський, III, 1961, 317.
    // чиє. Життя певної країни, народу, людини в момент мовлення або в період життя мовця. ◆ У світле ми йдемо Майбутнє. У нас теперішнє могутнє! Павло Тичина, II, 1957, 282. ◆ Хлопці тепер майже не вилазили з сідел: на спарені їхні пікети лягла відповідальність за цілий край, з його теперішнім і майбутнім. Олесь Гончар, II, 1959, 72.

СинонімиРедагувати

  1. сучасний
  2. нинішній, сьогочасний, сьогоднішній; новий, новітній; сьогоденний (поет.); сьогорічний; новочасний (поет.); поточний (рік)
  3. модерний

АнтонімиРедагувати

  1. минулий
  2. майбутній

ГіперонімиРедагувати

ГіпонімиРедагувати

Усталені словосполучення, фразеологізмиРедагувати

Споріднені словаРедагувати

Найтісніша спорідненість

ЕтимологіяРедагувати

Від тепер суфіксально творений прикметник.

ПерекладРедагувати

Список перекладів

ДжерелаРедагувати