теперішній
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відм. | однина | множина | ||
|---|---|---|---|---|
| чол. р. | сер. р. | жін. р. | ||
| Н. | тепе́рішній | тепе́рішнє | тепе́рішня | тепе́рішні |
| Р. | тепе́рішнього | тепе́рішнього | тепе́рішньої | тепе́рішніх |
| Д. | тепе́рішньому | тепе́рішньому | тепе́рішній | тепе́рішнім |
| З. (іст./неіст.) | тепе́рішнього тепе́рішній |
тепе́рішнє | тепе́рішню | тепе́рішніх тепе́рішні |
| О. | тепе́рішнім | тепе́рішнім | тепе́рішньою | тепе́рішніми |
| М. | тепе́рішньому тепе́рішнім |
тепе́рішньому тепе́рішнім |
тепе́рішній | тепе́рішніх |
те-пе-ріш-ній
Прикметник, прикметникове відмінювання 2a.
Корінь: -тепер-; суфікси: -іш-н- ; закінчення: -ій
Вимова ред.
УФ: [теипе́р’ішн’іий]
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- Який є, існує, відбувається зараз, у момент мовлення; нинішній. ◆ Повна перемога теперішньої революції [1905 р.] буде кінцем демократичного перевороту і початком рішучої боротьби за соціалістичний переворот. Ленін, 11, 1970, 113. ◆ Троє завели річ про теперішнє життя трудне. Панас Мирний, I, 1949, 336. ◆ Про ярмарок гомоніли. А Огиря саме цікавили ціни теперішні на воли (Андрій Головко, II, 1957, 65. ◆ При теперішній системі контроль за якістю будівництва здійснює безліч різних організацій. Радянська Україна, 27 VIII 1959, 2.
// Здійснюваний, виконуваний тепер, зараз. ◆ Не знаю, коли настане той час, щоб я міг змінити свою теперішню працю на більш відповідну і продукційну [продуктивну]. Михайло Коцюбинський, III, 1956, 283. ◆ Саме життя вже навчило і Лялю, і її товаришів цінувати людину не лише за минулі її заслуги, а, головним чином, за її теперішні дії, що вона робить і як поводиться в оточенні ворогів. Олесь Гончар, IV, 1960, 92.- ▲ Теперішній час — див. теперішній час.
- Який живе тепер, у сучасний мовцеві період. ◆ Старий пан, як і теперішній, був маркотний [маркітний] дуже і дражливий. Марко Вовчок, VI, 1956, 336. ◆ Вона, пригадуючи свої молоді літа усудила теперішню молодіж. Панас Мирний, IV, 1955, 145. ◆ Він спочатку в присмерку ніяк не міг второпати, з ким це старий Юхрим так ганить теперішню молодь. Михайло Стельмах, I, 1962, 337.
- у знач. ім. теперішнє, -нього, с. Те, що є, існує, відбувається тепер, у сучасний мовцеві період. ◆ Теперішнє, що колесить кругом його [юнацтва], таке непривітне, таке темне, безрадісне!.. Панас Мирний, I, 1954, 347. ◆ Шкода за минулим, річ відома, Та й теперішнє колись мине… Максим Рильський, III, 1961, 317.
// чиє. Життя певної країни, народу, людини в момент мовлення або в період життя мовця. ◆ У світле ми йдемо Майбутнє. У нас теперішнє могутнє! Павло Тичина, II, 1957, 282. ◆ Хлопці тепер майже не вилазили з сідел: на спарені їхні пікети лягла відповідальність за цілий край, з його теперішнім і майбутнім. Олесь Гончар, II, 1959, 72.
Синоніми ред.
- сучасний
- нинішній, сьогочасний, сьогоднішній; новий, новітній; сьогоденний (поет.); сьогорічний; новочасний (поет.); поточний (рік)
- модерний
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від тепер суфіксально творений прикметник.
Переклад ред.
| Список перекладів | |