Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Українська

руці́ I

форма давального чи місцевого відмінка однини іменника рука

Руці

ру́ці II

розм., діал. форма називного чи знахідного відмінка двоїни іменника рука ◆ Віл не знав, що робити й кого слухати. Дві руці тягли його за роги, неначе хотіли роздерти йому голову. І. С. Нечуй-Левицький, «Кайдашева сім'я», 1878 р.

ру́ці III

форма родового, давального, орудного чи місцевого відмінка однини іменника руця

ру́ці IV

форма називного чи знахідного відмінка множини іменника руця