прямоугольник
Російська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | одн. | мн. |
|---|---|---|
| Н. | прямоуго́льник | прямоуго́льники |
| Р. | прямоуго́льника | прямоуго́льников |
| Д. | прямоуго́льнику | прямоуго́льникам |
| З. | прямоуго́льник | прямоуго́льники |
| О. | прямоуго́льником | прямоуго́льниками |
| П. | прямоуго́льнике | прямоуго́льниках |
пря-мо-у-го́ль-ник
Іменник, неістота, чоловічий рід (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --
Вимова ред.
МФА : [прямоугольник] (одн.), [прямоугольники] (мн.)
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- матем. прямокутник ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??