покмітити
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
Дієслово.
Корінь: --.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- док. перех. діал. зауважити, помітити, взяти на замітку. ◆ Дмитро покмітив, що дівчина за часто на нього споглядає, що паленіє, коли його побачить, що поводиться супротив нього несміло. Bohdan Z. I︠A︡kymovych, Zori︠a︡na Hrenʹ, Oleksandr Sedli︠a︡r. Andriy Chaikovskyi--memoirs, letters, studies. 2002, 304
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Прислів’я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |