Українська
Редагувати

Морфологічні та синтаксичні властивостіРедагувати

відмінок однина множина
Н. побі́да побі́ди
Р. побі́ди побі́д
Д. побі́ді побі́дам
З. побі́ду побі́ди
Ор. побі́дою побі́дами
М. побі́ді побі́дах
Кл. побі́до* побі́ди*

по-бі́-да

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка). Корінь: -побід-; закінчення:

ВимоваРедагувати

  • МФА : [poˈbʲidɐ] (одн.), [poˈbʲide] (мн.)
  • вітчизняна транскрипція: [поуб’і́да]

Семантичні властивостіРедагувати

ЗначенняРедагувати

  1. поет., заст. перемога ◆ Зосі не сподобалася така швидка побіда над хлопцем. Іван Нечуй-Левицький, «Причепа», 1868 р. ◆ Зацвітуть Україна і Русь // Після днів світової побіди, // І тоді я додому вернусь. Володимир Сосюра, «Мати», 1927 р.

СинонімиРедагувати

  1. перемога

АнтонімиРедагувати

  1. поразка

ГіперонімиРедагувати

ГіпонімиРедагувати

ХолонімиРедагувати

МеронімиРедагувати

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізмиРедагувати

Споріднені словаРедагувати

Найтісніша спорідненість

ЕтимологіяРедагувати

Від праслов'янської форми *poběda, від якої також виникли д.-рус. побѣда, також у знач. «поразка», рос. победа, укр. побіда, білор. пабеда, ст.-слов. побѣда (νίκη), болг. победа, мак. победа, сербохорв. по̏беда.

ПерекладРедагувати

Список перекладів

ДжерелаРедагувати