Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	перегово́рюю	перегово́рював	перегово́рюватиму	—
Ти	перегово́рюєш	перегово́рював перегово́рювала	перегово́рюватимеш	перегово́рюй
Він Вона Воно	перегово́рює	перегово́рював перегово́рювала перегово́рювало	перегово́рюватиме	—
Ми	перегово́рюєм(о)	перегово́рювали	перегово́рюватимем(о)	перегово́рюймо
Ви	перегово́рюєте	перегово́рювали		перегово́рюйте
Вони	перегово́рюють	перегово́рювали	перегово́рюватимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	перегово́рюючи
Дієприсл. мин. ч.	перегово́рювавши
Безособова форма	перего́ворено

переговорювати (не зазначено розбиття на склади)

Префікс: пере-; корінь: -говор-; суфікс: -юва; дієслівне закінчення: -ти.

те ж саме, що вести перемовини. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Якщо Франція не хоче переговорювати з Тунісією, то повинна хіба піти на мілітарну інтервенцію.

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Англійська_en: treat ^(en)

переговорювати