озвірілість
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | озвірі́лість | — |
| Р. | озвірі́лості | — |
| Д. | озвірі́лості | — |
| З. | озвірі́лість | — |
| Ор. | озвірі́лістю | — |
| М. | озвірі́лості | — |
| Кл. | озвірі́лосте* | — |
о·зві-рі́-лість
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 8*a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Префікс: о-; корінь: -звір-; суфікси: -іл-ість.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- стан за знач. прикм. озвірілий. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від прикм. озвірілий, далі від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| |