москаль
Українська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | моска́ль | москалі́ |
Р. | москаля́ | москалі́в |
Д. | москале́ві москалю́ |
москаля́м |
З. | москаля́ | москалі́в |
Ор. | москале́м | москаля́ми |
М. | москале́ві москалі́ |
москаля́х |
Кл. | москалю́ | москалі́ |
мос-ка́ль
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -москаль-.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- істор. вояк, солдат ◆ Козаченьки з москалями // Потішались над врагами, // Добре бились за Полтаву, // Всій Росії в вічну славу! Народна творчість ◆ Баба-повитуха в чистій сорочці, командувала молодицями, неначе генерал москалями. І. С. Нечуй-Левицький, «Старосвітські батюшки та матушки», 1888 р. [СУМ-11] ◆ Нема нікого, тільки москалі на варті, як коло тюрми. М. М. Коцюбинський, лист до В. У. Коцюбинської, 26 травня (8 червня) 1910 р. [СУМ-11] ◆ Не було ні хвилини, щоб Яків не допікав матері, чого вона вдруге заміж пішла й нащо вона його в москалі запроторила. Грицько Григоренко, «Доля» [СУМ-11]
- розм. росіянин ◆ — Всяке ледащо норовить, як би козака в грязь затоптати. — Не діждуть вони сього, невірнії душі! — каже Шрам. — Отже, щоб не діждали, батьку, так треба нам з москалем за руки держатись. Се ж усе одна Русь, боже мій милий! Коли в нас заведеться добро, то й москалю буде лучче. П. О. Куліш, «Чорна рада», 1857 р. [СУМ-11] ◆ Говорять [галичани-емігранти] увесь час по-російськи, але з таким «акцентом», що навіть не москалям «вуха в'януть». Леся Українка, лист до О. Ю. Кобилянської, 19 липня (1 серпня) 1901 р. [СУМ-11]
Синоніми ред.
- вояк, солдат, солдатчина
- москвин, росіянин; розм. руський; лайл. кацап, лаптьошник
Антоніми ред.
- —
- (частк.): нерусь
Гіпероніми ред.
- —
- —
Гіпоніми ред.
- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від пол. moskal «росіянин», від якого також пішли укр. москаль, рос. москаль, білор. маскаль «солдат», чеськ. moskal «росіянин», словац. moskal’ «росіянин». — Похідне від пол. Moskwa «Москва». Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983.— ISBN 5-12-001263-7. Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9
Переклад ред.
Список перекладів | |
Список перекладів | |