Українська
ред.

Тип та синтаксичні ознаки ред.

мо-но-кра-ти́ч-на дер-жа́-ва

Стійка словосполука (термін). Використовується як іменна група.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. політ. (у державознавстві): держава з високоцентралізованим (одноосібним) характером влади; інститути держави забезпечують зосередження її повноважень і ресурсів у руках єдиного центру (органу, особи). Таким центром може виступати і теократичний монарх, як у султанаті Оман, і колегія монархів (Вища рада емірів семи частин федерації в ОАЕ), і «довічні» президенти або прем’єр-міністри (наприклад, аятола в Ірані). Політична влада зовсім не вживає або імітує демократичні методи управління; вона практично закрита для тиску з боку «зацікавлених груп», сама ж еліта влади — закрита, автаркічна, чисельно обмежена і рекрутує нових членів за принципами «системи гільдій». [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Монократична система державної влади зустрічається як у державах з високим рівнем економічного розвитку, з домінуючою приватною власністю і ринковими відносинами), так і в країнах досить бідних, економіка і громадське життя яких сильно одержавлені (Північна Корея, В’єтнам). Джерело — Герасіна Л. М..

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.

  • Герасіна Л. М. Особливості модернізації політичних систем країн Азії та Близького Сходу