меч
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ме́ч | мечі́ |
Р. | меча́ | мечі́в |
Д. | мече́ві мечу́ |
меча́м |
З. | ме́ч | мечі́ |
Ор. | мече́м | меча́ми |
М. | мечі́ мечу́ |
меча́х |
Кл. | мечу́* | мечі́* |
ме́ч
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -меч-.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- старовинна холодна зброя у вигляді двосічного прямого довгого клинка з рукояткою. ◆ З Чигирину По всій славній Україні Заревли великі дзвони, Щоб сідлали хлопці коні, Щоб мечі-шаблі гострили. Тарас Шевченко, II, 1953, 42).
- заст. у старовинному весільному обряді — прикрашена квітами, стрічками і т. ін. шабля, яку тримала в руках світилка. ◆ Світилочці зробили меч, як таки водиться на весіллі: нав’язали ласкавців, чорнобривців, васильків і позолоченої шумихою калини і свічечку ярого воску засвітили Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 94).
Синоніми ред.
- —
- —
Антоніми ред.
- —
- —
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Від др. мечь (мьчь), що походить із псл. mečь (mьčь). Неясного походження. Зіставляється з готська *mēkeis («меч»), д.-ісл. mækir, давньонорв. māki.
Переклад ред.
Список перекладів | |
|
Джерела ред.
Білоруська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | одн. | мн. |
---|---|---|
Н. | ме́ч | мечы́ |
Р. | меча́ | мечо́ў |
Д. | мечу́ | меча́м |
З. | ме́ч | мечы́ |
О. | мечо́м | меча́мі |
М. | мече́ | |
Пр. | {{{prp-sg}}} | - |
меч
іменник, чоловічий рід, 2-ге відмінювання (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -меч-.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- меч (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Прислів’я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Джерела ред.
Болгарська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
Ед. | меч |
Ед. об. | меча |
Ед. суб. | мечът |
Мн. | мечове |
Мн. сов. | мечовете |
Числ. | меча |
Зв. | — |
меч
Іменник, чоловічий рід, відмінювання 1.
Помилка Lua у Модуль:морфо у рядку 173: attempt to concatenate field '?' (a nil value).
Вимова ред.
- МФА: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- меч (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Прислів’я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія ред.
Джерела ред.
- Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том ХІ, 1980
- Караванський Святослав, Практичний словник синонімів української мови, Київ, 1993
- Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983.— ISBN 5-12-001263-7. Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9